Записник Paperblanks Джек Керуак – On the Road / середній Лінійка Flexi

Першоджерело: рукописні нотатки Джека Керуака, ілюстрація Домініка Феррарі
Епоха: лютий 1950 року (нотатки), сучасна ілюстрація
Регіон: США, Великобританія

«Мені хочеться передати настрій тієї неймовірно сумної музики американської ночі ... Це і є справжнє внутрішнє звучання країни». - Джек Керуак

Американський письменник і поет Джек Керуак (1922-1969) відомий як «голос» біт-покоління. Відкидаючи норми літератури, в своїх творах він висвітлював політичні та культурні питання післявоєнної Америки. На його художній стиль сильно вплинув вибух популярності джазової музики. «Спонтанна проза» Керуака стала вираженням нової епохи масової літературної творчості.

Роман «У дорозі», в якому подорожі самого автора переплітаються з поезією і джазової культурою, вважається найважливішим твором біт-покоління. Перші начерки цього твору, опублікованого в 1957-му році, Керуак записував в блокнотах на спіралі, які він брав з собою в дорогу під час своїх подорожей у другій половині 1940-их років. Тильну сторону нашої обкладинки прикрашає поетичне міркування Керуака, записане ним в один з таких блокнотів в 1950-му році. У цьому записі Керуак висловлює думку про те, що сприймає себе не як письменника, а скоріше як аранжувальника, який приділяє основну увагу мелодії, такту і ритму, які живуть в кожному з нас.

У своїй манері писати Керуак прагнув передати ідею дихання, якої він заразився від таких корифеїв джазу як Чарлі Паркер, Діззі Гілспі та Тесолоніус Монк. Він витрачав мало часу на редагування, вигадував слова, і практично виключив зі свого користування точку, використовуючи замість неї низку тире. У ланцюжку один з одним ці групи слів, немов джазові фрази, передавали музичний такт.

Так і в романі "В дорозі" музика грає значну роль. Головні герої Сел Передайза (персонаж, заснований на особистості Керуака) і Дін Моріарті (по суті, дублює Нілу Кассадо) дуже люблять джаз і, зокрема, бібоп, і читач раз у раз застає їх за прослуховуванням тих чи інших пластинок або в музичних клубах , куди вони йдуть почути наживо свої улюблені композиції. Спершу музика стала великим джерелом натхнення для Керуака, а потім різні музиканти отримували творчий стимул від творів письменника. Його твори було використано і в музиці, і в житті багатьох, включаючи Боба Ділана, Бітлз, Петті Сміт, Вана Моррісона і Джима Морріса.

Музична властивість творів Керуака також стала відправною точкою для багатьох художників, в числі яких і Домінік (Нік) Феррарі, чия ілюстрація прикрашає обкладинку нашого журналу. Ось його власні слова: "У книзі мене зацікавили такі теми як подорожі, відкриття, зустрічі з новими, цікавими людьми. Крім того, яскравою ниткою крізь всю розповідь проходила тема джазової музики. В цій ілюстрації я намагався передати рухливість і мінливість джазу і зобразити тему руху і подорожей."

Спочатку критики розійшлися в своїй оцінці роману, і деякі відгуки рішуче не схвалювали так звану "спонтанну прозу" Керуака, але з часом цей твір став класикою літератури та заробив йому визнання і скандальну популярність. Протягом останніх декількох років вийшов ряд фільмів, які віддають данину Керуаку і іншим бітникам, в числі яких адаптація роману 2012-року, знята режисером Уолтером Саллеса на замовлення Френсіса Форда Копполи.

На жаль, той самий спосіб життя в стилі рок-н-рола, з якого Керуак, а потім і інші, почерпнув своє натхнення, став причиною його передчасної смерті. Він помер у віці 47 років від крововиливу в черевній порожнині, спровокованої роками важких пиятик. Не за горами сторіччя від дня народження Керуака, чий вплив не зменшився за минулі роки, і тому для нас велика честь, що цей великий американський роман увійшов до колекції Paperblanks.